Все новости

Угорщина шукає партнерів для політичного тиску на Україну

Угорщина шукає партнерів для політичного тиску на Україну
Конфлікт з Угорщиною навколо діаспори на Закарпатті може отримати новий вигляд за рахунок залучення однієї чи декількох держав регіону з метою посилення впливу на Київ та спільного формування просування своїх інтересів не лише в сфері прав національних меншин. Причину не варто шукати в «захисті інтересів ворога України», вона проста та зрозуміла — ціла група держав спробує забезпечити високі темпи росту власної економіки на більш-менш довгу перспективу.

Економіка Угорщини демонструє непогану динаміку зростання протягом останніх п’яти років. Це, з одного боку, посилює позиції В. Орбана на внутрішньополітичному полі, з другого – дозволяє ставити більш амбітні цілі у найближчій перспективі. Однією з таких є, наприклад, бажання вивести державу на рівень політичного та економічного лідерства в регіоні. При цьому, зважаючи на відмінність угорської культури від сусідів, перед урядом країни стоїть мета збереження національного характеру угорської держави, що автоматично означає опір міграційним процесам та розмиванню культурних, національних меж народів. Про це відверто кажуть очільники уряду та політики. 10 листопада про наміри держави стати провідною державою регіону та однією з найбільш активних країн Європи протягом наступних 20 – 30 років висловився Бенц Тюзсон, державний секретар з питань державної служби прем’єр-міністра. На його думку, шлях до лідерства пролягає через економічне зростання, збереження та поширення угорських цінностей.

Але зростання економіки потребує трудових ресурсів. І тут Угорщина має величезні проблеми:

  • Рівень фертильності жінок складає 1,45, що є найнижчим показником в регіоні. Середній вік народження першої дитини жінкою — 28,1. Для прикладу, в Україні, яка знаходиться в демографічній ямі фертильність оцінюється (CIA FactBook) в 1,55, вік народження першої дитини жінкою — 24,9; 
  • Держава майже не має запасу трудових ресурсів. Кількість дітей до 15 років складає 14,66%, від 15 до 24 років — 10,76% (Україна 15,95% та 9,57% відповідно); 
  • Значна доля трудових ресурсів була «витягнута» в 2000-2012 в результаті трудової міграції до країн Західної Європи. Процес зменшив темпи лише протягом останніх 3 років, але про можливість масового повернення  поки що не йдеться. 
  • В той же час за останні 7 років в економіці було створено 770 тис. робочих місць. В результаті рівень безробіття в державі скоротився до 3,8%. Подальше зростання неможливе без робочих рук. Але ж відсоток дітей до 15 років найнижчий в регіоні, рівень фертильності жінок – так само. До того ж Угорщина не може собі дозволити вмикати «міграційний пилосос» як це робить Польща, бо це суперечить концепції «угорської національної держави». Практично єдиним демографічнім резервом є угорські діаспори в сусідніх країнах.

У таких умовах заява Балаша Орбана, уповноваженого міністра Угорщини, відповідального за розвиток Закарпатської області про те, що «21 століття буде століттям угорців» виглядає цілком логічним. В сферу інтересів Будапешта потрапляють всі країни із угорськими національними меншинами – особливо Україна (Закарпаття), Словаччина, Румунія (Трансільванія), Сербія (Воєводина), Хорватія та Словенія. У такому ключі увага Будапешту до шкільної освіти є природною та логічною. Згаданий Балаш Орбан відверто каже «Якщо освіта угорська, то й учні стануть угорцями, і увесь цей  народ становитиме угорську країну». Саме тому уряд виділяє достатньо великі гроші на модернізацію шкіл, дитячих садочків в місцях компактного проживання угорських меншин. За словами Петера Сіярта, головною метою Угорщини є збереження двох з половиною мільйонів угорців у Верхній Австрії, Трансильванії та на Закарпатті.

http://www.liga.net